Майдан Короленка в Рівному продовжує перетворюватися у ковальський парк просто неба. Саме на цьому місті вже оселилися металеві
скульптури, кожна з яких - своєрідний звіт фантазії, майстерності, дотепності й щирості майстрів, які щорічно приїздять в Рівне наприкінці серпня. Карусель "Дитячі пустощі" й  долоні, що плекають "Сімейні цінності" Артема Вольського, сповнене любові "Металеве серце" і врожай землі, подарований "Даринкою" Романа Вольського є спільними творами ковалів України. Відтак, п'ята річниця фестивалю, за задумом організаторів свята - ПП "Рівнебудпостач" та ПП "Рівнеметалком" - мала стати надзвичайною подією. Назва заходу - "Мова риб" перетворилася з філософського тлумачення на спробу вирішити художнім засобом мистецтва пекучих питань сьогодення.  «За останні роки в нашій країні стільки наговорили, що прийшла пора приглушити гучність політичних дебатів й почати  творити заради миру і життя. А ще ми прагнемо, щоб кожен українець на своїй землі почувався, як риба у воді – затишно, зручно, безпечно, але при цьому рухався і розвивався», - пояснює прихований зміст назви фестивалю його натхненний керманич пані Ніна Крока. 
Взагалі в п'ятому ювілейному спостерігалося багато парності: автори спільної композиції Артем Вольський та Роман Велігурський вперше спробували доповнити власні творчі здобутки, поєднуючи художне бачення із собратом по ковальському ремеслу; в спільній ідеї з''єдналися два унікальних матеріали - залізо та базальт із заповідника "Базальтові стовпи", що в Костопільському районі, оскільки Рівненщина славиться не лише покладами бурштину, а й базальту, аналогів якому немає на всій Україні; впродовж свята були заковані згідно старовинному обряду дві новостворені родини, одна з яких - ковальська. 

Впродовж заходу, що тривав з 27 по 28 серпня 2016 ковалі повинні були викувати на площі рибку довільного розміру за власним ескізом та хистом, доповнюючи центральну композицію. Улов виявився неабиякий, а деякі умільці встигли накувати на гачок декілька металевих рибок, від маленьких барабольок до відгодованих карасей, лящиків та щучок.
Тому глядачі вже не дивувалися назвам нових творів:

• "Вася" (рибка-піранья)
• "Золота рибка"
• "Вауліфост"
• "Карасик"
• "Форсаж"
• "Рибочки"
• "Двоє" 
• "Баланс" 
• ... тощо

Близько ста ковалів взяли участь в оздобленні центральної композиції. Рамон Раншарт, учень Хууба Сенсена з Голландії завзято кував із ковалем Сергієм Торулею, який пізніше священнодіяв, скріпляючи навіки серця молодят.  За п'ять років ковальського фестивального руху в Рівному захід відвідали митці з Бельгії, Нідерландів, Франції, Чехії, Болгарії, навіть Японії. Відзначаючи День міста на алеї біля пам'ятника Марії Несвицькій засновниці ковальського фестивалю в Рівному пані Ніні Кроці разом із іншими професіоналами своєї справи та митцями було присвоєно звання "Почесний громадянин міста".  
Мистецьке свято відкрили різнокольоровими кульками дітлахи. На якусь мить небо замерехтіло барвистими цяточками-мріями, що, сподіваємося, знайдуть своє фізичне втілення на землі. Немов підтверджуючи мої думки, дітям надали можливість долучитися до ковальських майстер-класів і втілити свій задум за допомогою молотка, ковадла, заліза й вогню під керівництвом досвідчених майстрів.

Власне, кували усі - від мера міста пана Володимира Хомка, до численних гостей й відвідувачів фестивалю. Вже не вперше рівненський ковальський захід долучився до міжнародного дійства - цьогоріч кували маки, які вже через тиждень представники редакції видання "Ковальська Майстерня", ПП "Рівнеметалком" та чернівецькі майстри у складі делегації від України передали організаторам створення ксенотафу у бельгійському місті Іпрі як знак пам'яті та скорботи за загиблими у Першій світовій війні.

Незвичайно захоплюючим видовищем стала виставка домашніх творчих робіт на тему "Світло". Конкурс розглядання творів відбувався за більш жорсткими умовами, аніж минулі роки. Він проходив у три етапи, першим з яким було надання ескізу майбутньої конкурсної роботи із зазначенням розмірів та матеріалів виконання. Після затвердження ескізу, майстер мав приступити до безпосереднього виконання, а вже після цього розглядалося фото готового твору та його відбір. Заключний етап передбачав голосування ковалів, за результатами якого визначалися роботи, що виставлялися на загальний глядацький огляд на фестивальній площі міста. Щоправда конкурсанти мали можливість в повній мірі проявити власну фантазію, поєднавши новизну ідей й застосування матеріалів із функціональними вимогами освітлювальних приладів. Таким чином, фінальний конкурс поєднав і філософські твори як, наприклад, робота М.Марчука "Світло від світла" у вигляді Діви Марії з хрестом, або робота "Я є світло" львівських майстрів Н.Музичко, О.Філевича та А.Фішера, і художні зразки як "Повелитель перлинної безодні" Р.Бойчука та О.Маліновського або "Містер" Станіслава та Олександра Скрипників, і новий підход до опрацювання металу (у незвичній іроничній манері), як, наприклад, робота кузні "Росич" "сеРОЖА". Мінімалізм із глибиною думки та професійним опрацюванням металу продемонстрував полтавський майстер В.Вишневецький у творі "Незламність". Художник-монументаліст пан М.Мурафа представив справжній витвір мистецтва художньої обробки каменю у поєднанні із металом. Немов із глибин океану випірнула його лискуча риба "Місячне сяйво" - дивишся на неї і світлішає на душі. Полум'яний букет під назвою "Промінь троянд" від майстра з Красиліва М.Клімова. зігріває світ коханням. Друге життя механізмам дарує В.Куцій із Івано-Франківська ліхтарю у техниці стімпанк...

Хочемо зауважити, що п'ятий фестивальний був справді врожайним на цікаві творчі роботи, але найоригінальнішими виробами в темі "Світло" за результатами глядацького та професійного ковальського голосування були визнані рак із світильником у клешнях під назвою "Повелитель перлинної безодні" вінничан Руслана Бойчука та Олексія Маліновського, мрійливий восьминіг  "Містер" під парасолькою - робота вінницького майстра Станіслава Скрипника та його сина Олександра, та твір Максика Марчука з села Воскодави Гощанського району за скульптуру "Світло від світла".  

Господиня фестивалю "Свято ковалів" пані Ніна Крока щедро делилася подарунками із ковалями, вкотре підкреслюючи їх професіоналізм і майстерність. Серед номінацій були й особливі - "Молодь з нами" - створена для підтримки і заохочення молодих ковалів. Дуже хочеться бачити, як зростає ковальська зміна, несучи із собою нові сміливі рішення, хист й розмаїття цікавих художніх образів.